Події цього року змінили планету, задали їй новий ритм. Чим займались українські режисери та режисерки на карантині і що їх надихало, обурювало та турбувало? Яким вони бачили світ довкола себе? Ми переглянемо фільми, що створені спеціально для Кінофестивалю Wiz-Art про суб’єктивний досвід незвичайного 2020. У програмі фільми-рефлексії, інтимні історії та історії інших від Христини Сиволап, Романа Бордуна, Нікона Романченка, Зої Лактіонової та Богдани Смирнової.

  • CОНЕЧКО

    Христина Сиволап Україна

    7 хв ігровий 2020 Мова діалогів українська, російська

    Екран мобільного як свідок одноманітних днів мами і донечки. Вони прокидаються, готують сніданки, спілкуються, нудьгують, люблять. Вбивають час.

  • ЕТЮД

    Нікон Романченко Україна

    3 хв експериментальний 2020 Мова діалогів відсутні

    Фрагменти спостереження за вікнами будинку, що навпроти, а також спроба змінити простір у період самоізоляції.

  • МАЯК

    Зоя Лактіонова Україна

    6 хв експериментальний 2020 Мова діалогів відсутні

    Що ти зрозумієш, коли дійдеш до маяка? Про життя, смерть та шлях.

  • КОЛИ МОЄ СОНЦЕ СІДАЄ

    Богдана Смирнова Україна

    12 хв 2020 Мова діалогів українська

    2020 став роком пустих вулиць в місті, що «ніколи не спить» - Нью-Йорку. Навесні-влітку парки стали одним із небагатьох місць, у якому дозволено було перебувати під час карантину. Це створило, або посилило, паркову субкультуру. Авторка фільму, Богдана Смирнова, скористалася своїми щоденними прогулянками у Сансет Парку у Брукліні, щоб врятувати свою психіку та створити портрет однієї масової трагедії та її подолання.

  • СИЛА І ПРАВДА

    Роман Бордун

    5 хв документальний 2020 Мова діалогів українська

    2020 став роком невизначеності і страху: пандемія і боротьба з нею, вбивства і зникнення дітей, гендерне насильство і його безкарність. Ми відчуваємо свою вразливість, тривожимось за себе і за тих, кого любимо. Хочемо вберегти і захистити. Готові пожертвувати частиною своєї свободи в обмін на ілюзію контролю.